Світлана Потапенко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, запрошена дослідниця університету Ґете у Франкфурті-на-Майні. Досліджує ранньомодерну історію України, історію українського козацтва, генеалогію козацько-старшинських родів, соціальну історію Слобожанщини і Гетьманщини. Авторка книжок “Еліта Слобідської України. Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст.”, “Віденський архів гетьманського роду Розумовських”, “‘Замість себе вірю в суді бути…’: Адвокати Слобожанщини у XVIII ст.”

Людмила Гриневич – докторка історичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору. Досліджує політику творення голоду в Україні та світі, механізми та наслідки радянської пропаганди.

Таїсія Сидорчук – кандидатка історичних наук, керівниця Центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака при Києво-Могилянській академії. Вивчає історію української науки та культури у ХХ столітті, архівознавство, музеєзнавство. Авторка понад 50 наукових праць, зокрема про спадщину Омеляна Пріцака.

Ростислав Семків – кандидат філологічних наук, доцент Києво-Могилянської академії. Автор низки книжок, зокрема “Пригоди української літератури”, яка здобула премію Книга року ВВС-2023 у категорії “Есеїстика”.

Михайло Назаренко – кандидат філологічних наук, доцент кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До сфери наукових інтересів входять українська література ХІХ століття, історична й фантастична проза. Автор численних наукових і науково-популярних праць, зокрема книжки «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792–1883», за яку отримав Шевченківську премію 2023 року. Співупорядник видань «Тарас Шевченко в критиці» й «Тарас Шевченко у спогадах».

Юлія Артимишин – кандидат історичних наук, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України та Музею тоталітарних режимів “Територія терору”. Досліджує польсько-українське прикордоння та відносини ХХ-ХХІ століття.

У цьому випуску ви почуєте, як мама владики родом із Золочева творила тихе Різдво в американських Сиракюзах, одному з найсніжніших міст планети. Як на перше Різдво у Римі владика ледь не загубив улюбленого пса Йосифа Сліпого. У чому є провідна ідея Різдва і як відзначати це свято, щоб символи не стали поверховими.

У випуску ви почуєте, де вперше прозвучало привітання “Христос народився”,  коли головну страву Різдва почали називати кутею, а сніп – дідухом, що таке розвертеп та адвент?

Лише у цьому подкасті Остап розповів, як києво-могилянці могли отримати сало на свято, як вперше сам ходив до лісу за ялинкою і нарешті – яка кутя канонічна: рідка чи густа? :) Проєкт створено спільно з Кредобанком.

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.

Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.

Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.

Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”?

Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".

Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.

Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.

Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.

Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях

[ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Якою була їхня військова тактика, озброєння, спорядження, як вони вели військові походи? Розповів Юрій Болтрик, кандидат історичних наук, археолог, дослідник скіфських курганів, учасник та керівник численних археологічних експедицій.

Експерт цього епізоду – Леонід Залізняк, доктор історичних наук, археолог, професор Києво-Могилянської академії. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]. 

Хто насправді володів степом у Середні віки? Половці та печеніги – вороги чи союзники руським князям? Чи вдалося володарям Русі таки опанувати вільні степи? Як на Півдні опинилися князі з Галичини? Пояснює кандидат історичних наук Вадим Арістов.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Про історію української мови від Руси до сучасности розповідає докторка філологічних наук, професорка НУ “Львівська політехніка” Ірина Фаріон у новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою".

Доктор історичних наук, професор Львівського університету ім. І. Франка Олексій Сухий про русофільські рухи та самоідентифікацію в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Що таке гібридна війна та як вона проявилася в Україні за останні 30 років? Політолог, публіцист та директор Інституту світової політики Євген Магда про те, як визначити та позбутися російських імперських наративів у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Кандидат історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв про розвиток національної свідомости волинського суспільства, радянофільство та націоналізм в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Журналіст, телеведучий та актор Микола Вересень про настрої Києва у 80-ті, дисидентів, Чорнобиль та президентів України в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Історик, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху "Цитаделя", дослідник військової історії України ХХ століття Олександр Дєдик про зародження, діяльність та вихід з боїв Галицької армії в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Інтерв’ю з публіцистом та інтелектуалом Валерієм Пекарем у “Без брому”.

Розповідає Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, дослідник археології Русі у дев’ятому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисер – Яна Шпачинська, репортерка – Аліна Туришин, диктор – Роман Кріль.

Розповідає завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко та спелеолог Кирило Степанець у 7 випуску подкасту "Давні міста". Автора та ведучий – Павло Нечитайло.

Про те, як змінювався процес поховання крізь століття і особливості життя та смерті давніх киян у сьомому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментують – науковці Олександра Козак і Всеволод Івакін. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Про одяг давньої столиці, загальноєвропейські тенденції і особливо – про цікаві та незвичайні прикраси давніх киян у шостому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує дослідниця Леся Ткачук. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Про раціон давнього міста, приготування меду та смаколиків, а також про процес дослідження харчування давніх киян у п’ятому випуску подкасту. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує – археолог Сергій Тараненко і історик Михайло Кублій. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Кандидат історичних наук Іван Хома про походження, становлення та діяльність Євгена Коновальця крізь роки в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Філософ, письменник та журналіст Володимир Єрмоленко про сприйняття європейцями комунізму, російської культури і політики, а також формування українського націоналізму і історичного стержню у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Доктор історичних наук Віктор Голубко про формування, реформи, успіхи та втрати Українського Народного Війська в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Доктор історичних наук Володимир Маслійчук про історію Слобідської України, її населення та політичні перевороти в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Доктор історичних наук Руслан Сіромський про те, як українці Канади впливали на імідж України за океаном, боролись із радянською пропагандою та допомогли нам здобути Незалежність у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Що таке історичні травми та що вони роблять зі свідомістю нашої нації? Юрій Прохасько пояснює, які наслідки війни для нашої ментальності та що потрібно робити із ними після війни.

Про це у новому випуску програми "Без брому" розповіла Ірина Старовойт, літературознавиця, поетка, перекладачка, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету.

Про це у новому випуску програми "Без брому" розповів Радомир Мокрик, науковий співробітник Інституту східноєвропейський студій Карлового університету у Празі.

У новому випуску "Без брому" розповідає Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова у 2015–2019 роках, заступник міністра розвитку громад і територій у 2019–2020 роках. Веде блог про урбаністику, містобудування та архітектуру.

Що таке “колективний Путін”? Які сенси несе російська література? Чому ізоляція та страждання природні для Росії? Як “межові ситуації” за Ясперсом впливають на розвиток нації? Чи для Заходу справді існує дилема – поразка України або Третя світова?

Розповідає доктор філософських наук, перекладач філософських праць, викладач Львівського університету та Українського католицького університету Андрій Дахній.

Про все це у 102-му випуску програми “Без брому” розповідає Тамара Полещук, кандидатка історичних наук, дослідниця міжслов'янських взаємин, авторка посібника з історії Росії у XIX–XX століттях.

Про це у розмові з кандидатом філологічних наук, етнологом, автором книжок про українську міфологію, демонологію та календарну обрядовість Володимиром Галайчуком.

Про це у розмові з Данилом Судином – кандидатом соціологічних наук, викладачем Українського католицького університету, дослідником національних міфів, ідентичностей та історичної пам’яті.

Яким був період золотої доби Гетьманщини? Де козацтво в XIX столітті? Якою була Гетьманщини без козацького стану? Як козацтво вступило в Жалувану грамоту? Хто винуватий, що Полтава не відбулася як ядро? Радянський Союз? Про це у 97 випуску програми “Без брому”.

Як виплавляли бронзу? Хто такі "протоєвропейці"? Звідки походять бойові колісниці? Коли ямники розселилися по Європі? Що таке "харизматичний клан"? Куди мігрували після зміни клімату? Чи був демографічний бум у бронзовій добі? Та в чому успіх кіммерійців? Про це у 96 випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою".

Чим було особливе галицьке єврейство? Та чому жид — це образливо і неприйнятно? Про це розповідає історикиня Владислава Москалець у 95-му випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою".

Поглянемо на українців не як на землеробів, а як на воїнів, які опинилися на кордоні зі Сходом і вміло опанували степ. Коли він став українським? Як татарська земля дісталася козакам? Історія скіфів, сарматів, кіммерійців – це історія України чи українського народу? Що пояснює силу тюрків та інших кочовиків? Чий Крим історично? Скільки “живих голів” приходило до Криму?

Чи були вони слугами режиму? Які стратегії виживання обрали в часи Великого терору? Як ставитись до агентської діяльності письменників? А також про українську літературу в освітній програмі. Що варто змінити у тестах ЗНО? Та чому вивчення історії України потрібно повернути в університети?

Про це розповідає докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва.

Про це у 91 випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою” розповідає Василь Кметь – кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Університету Франка.

У новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою” інтерв'ю з Олексієм Комаром – кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, дослідником хозарської спадщини в українській історії.

Про кістки, скло, метали та їх обробку і все, що з цим пов’язано у четвертому випуску подкасту “Давні міста”. Перший цикл про княжий Київ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує – археолог Сергій Тараненко.

У третьому випуску подкасту "Давні міста" про це розкажуть кандидат історичних наук Сергій Тараненко (завсектору археології “Києво-Печерської лаври”) та доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін (старший зберігач фондів музею грошей Національного банку України).

Перший епізод про музику радянсько-фінської війни. Хто такий Бобріков, про якого співають у знаменитій поп-джазовій пісні часів радянсько-фінської війни? Чому бліцкриг Сталіна провалився? Що співали радянські солдати на підступах до лінії Маннергейма?

Про вулиці, площі княжого Києва та все, що від них залишилося у другому випуску подкасту “Давні міста. Княжий Київ”.

Розповідає завідувач сектору археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко. Автор та ведучий – Павло Нечитайло.

Обрядові страви на кримськотатарському весіллі — тема для окремої розмови. Її ми й поведемо з кандидаткою історичних наук Оленою Соболєвою, яка присвятила цьому питанню окреме дослідження.

З цього випуску подкасту “Їли колись” ви дізнаєтеся, яку їжу в дім нареченої приносили із собою свати і чи могли вони у відповідь отримати гарбуза. Також, наша гостя розповість про символічне значення каші, солодкі м'ясні страви, жертвоприношення тварин для весільного застілля і особливе місце півня на цьому святі.

До речі, ближче до завершення весілля нареченій вже не доводилося бути пасивною, адже на неї чекали випробування у кулінарній вправності. Наприклад, наробити таких пельменів, щоб у ложці їх поміщалося аж дев'ять!

Наші експертки сьогодні – Надія Пастух, старша наукова співробітниця відділу фольклористики Інституту народознавства НАНУ та Ірина Клименко, кандидатка філологічних наук, докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Почуєте колядки у виконанні гуртів Дрєво, Пиріг і Батіг. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Чому всі ці величання співали на Святвечір? Якими були колядницькі табу, що таке плясання дівчатам, а також розповімо дещо моторошне про колядування.

Слухаємо ансамбль Кралиця, Катю Чілі, Orkiestra Sw. Mykolaja ta kapela Romana Kumlyka і багато іншого. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Слухаємо Райгородок, Оксану Муху та Віктора Тиможинського. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Чи зможете ви відрізнити церковну колядку від народної? Після цього випуску – точно! А також дізнаєтесь, де в різдвяних піснях космічне християнство і чи є там язичництво. Звідки походять народні колядки і які мають сюжети.

Послухаєте Тараса Компаніченка, гурт Божичі та автентичне виконання з Полтавщини та Полісся. Подкаст веде історик, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко.

В епізоді звучать Райгородок, Кралиця та інші. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Як вона з’явилась? Коли і де вперше зафіксована? Наскільки давня? Радянські покручі та інші трансформації тексту знаменитої коляди. Використані версії театру-студії “Не журись!”, ансамблів “Кітка”, “Бурдон” та польові етнографічні записи.

Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії Ірина Клименко, докторка мистецтвознавства, професорка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Що таке карачун? Які обряди із їжею українці проводили у надвечір'я Різдва?

Слухайте у новому випуску подкасту “Їли колись” із Оленою Чебанюк, старшою науковою співробітницею Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології.

Так діяла не лише радянська влада перед Голодомором, а й кайзерівська Німеччина із племенами гереро і нама у Намібії, турки з вірменами в Османській імперії, нацисти із євреями, режим Червоних кхмерів із камбоджійцями.

Про те, як втілювали Голодомор та інші геноциди ХХ століття в інтерв'ю з Андрієм Козицьким, кандидатом історичних наук, автором книжки “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст. (причини, особливості, наслідки)".

Про те, як Грушевського вперше арештували через дачу у Криворівні, як він на засланні писав всесвітню історію українською мовою, про те, чи вірив більшовикам, коли повертався в радянську Україну, про життя під наглядом спецслужб і легенди щодо його смерті у Кисловодську.

Найцікавіші факти про життя і пригоди Грушевського дивіться у новому випуску Без брому. Інтерв’ю із дослідницею його життя та спадщини, кандидаткою історичних наук Оксаною Юрковою.

Сьогодні у Без брому інтерв’ю з єдиним в Україні сарматологом Олександром Симоненком.

Чи знищили сармати скіфів? На кого із сучасних народів були найбільше подібні? Чому греки заздрили сарматським жінкам? А шляхта Речі Посполитої понад усе хотіла приписати сарматів у свій родовід?

Життя сім’ї, починаючи від зачаття дитини, строго регламентували церковні правила. Сам Петро Могила описав як хрестити сіамських близнюків та інших “дивоглядів”.

Про те, яким було життя українських дітей 300 років тому у “Без брому” розповідає доктор історичних наук Ігор Сердюк.

Як ці племена, що розселилися від Ірландії до Малої Азії, потрапили на наші землі? За що їх полюбили феміністки і українські літератори? Звідки кельтські мотиви взялися у… Гоголя?

Про писемність, людські жертвоприношення та особливості виховання дітей, протистояння з античністю, феномен найманства та зникнення кельтів розповість доктор історичних наук Геннадій Казакевич.

Чи наслідувала ОУН ідеологію нацизму та фашизму? Чому в ОУН педалювали антисемітську тему? Які плани мали на Німеччину у Другій світовій? Розповість дослідник політичної історії початку ХХ століття, доктор історичних наук Олександр Зайцев.

А також чого боялися, про що згадували та кому заповідали статки козацькі полковники.

У новому випуску програми “Без брому” розповість докторка історичних наук, дослідниця генеалогії та повсякдення козацької старшини Ірина Кривошея.

Як у лавах повстанців опинялися азейбарджанці, казахи, євреї та навіть бельгієць? Яким був соціальний портрет упівця? Для чого українці вступали до повстанської армії?

Слухайте у 82-му випуску “Без брому” з дослідником українського визвольного руху у ХХ столітті Володимиром Бірчаком.

Про соціальні ліфти для простолюдинів, ймовірне приєднання козацтва до стану шляхти та сліди Речі Посполитої у сучасній Україні. У "Без Брому" розповідає кандидат історичних наук Олексій Вінниченко.

У новому випуску подкасту “Їли колись” поговоримо з китаєзнавицею Світланою Призинчук про китайський гастрономічний патріотизм, екзотичні страви, назви й смаки, чай, спеції, локшину, качку по-пекінськи, а також, до чого тут мурахи, що лізуть на дерево.

Дозволити його собі могли лише найзаможніші верстви населення – козацька старшина і представники духовенства. Цей звичний для нас сьогодні напій свого часу помітно вплинув на матеріальну культуру й життя людей, які його споживали.

У 9 епізоді подкасту “Їли колись” доктор історичних наук Максим Яременко розповість про культуру чаю, кави та алкогольних напоїв в середовищі православного духовенства у XVIII столітті й зокрема про те, якими джерелами історики послуговуються, щоб дізнатися про це.

Протоколи допитів, спогади про таємні розвідувальні рейди та вербування молоді. Досвід яких іноземних організацій переймали борці за Самостійну Україну? Розповість Саша Буль у 10-му випуску подкасту "Норовисті пройдисвіти".

У 8-му випуску подкасту "Їли колись" кандидатка історичних наук, дослідниця та популяризаторка історії Скандинавії Ірена Хмельовська розповість про китові війни, чорну (в буквальному сенсі цього слова) сіль, консервацію м’яса в сироватці та інші подробиці гастрономічної історії вікінгів.

Поговоримо також про рецепти їхнього пива з отруйними травами, особливий йогурт, каші як цінну страву, а також про те, навіщо вікінги їли мухомори (втім, чи їли вони їх узагалі?).

Який зв’язок між китайським містом Гуанчжоу та Буковиною? Як виглядали місцеві контрабандисти та підпільні торговці 100-200 років тому? Що перевозили та що гнали? Які соціально-економічні предтечі сприяли цьому?

Як побутове самогоноваріння та дрібна контрабанда переросла в організовану злочинність. Про арешти та розслідування на Буковині розповість Саша Буль.

Чому Папа Римський та австрійський імператор надсилали до козаків своїх дипломатів? Та яку роль зіграв Северин Наливайко у становленні тогочасних територій України на міжнародній арені?

Про молдовські походи Северина Наливайка у 8-му випуску “Норовистих пройдисвітів”.

У новому випуску подкасту “Їли колись” говоримо про те, як еволюціонувала їжа радянських космонавтів, як харчувалися перші американські астронавти, звідки космонавти беруть воду, а також про вареники для Павла Поповича, контрабандний алкоголь, морозиво і найдорожчу в світі каву.

Розповідає кандидатка історичних наук та дослідниця історії космонавтики Наталія Боротканич.

Як йому вдалося організувати бунт, на приборкання якого задіяли урядові війська? Відбути кілька арештів, стати депутатом австрійського Рейхстагу, повернутись на Буковину, оголосити цісаря своїм приятелем і знову підняти селян на масові повстання?

Слухайте у 7 випуску “Норовистих пройдисвітів”! Саша Буль розповість як звичайнісінький анонс лотереї став приводом до бунту та що спільного між Кобилицею та Ескобаром?

Про жертвоприношення тварин, чиє м’ясо отримували насамперед люди, рибу, яку вважали простою їжею і рибний соус – страву не для кожного, через її пікантний смак.

А також про посуд давніх греків, “варварське” пиво та керамічні вулики розповідає Тетяна Шевченко, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України.

За що турки називали його ворогом номер один? Чому досвідчений полководець та майстерний політик дозволив загнати себе у пастку? Що спільного між ковбоєм, піратом, Суперменом та Байдою?

Де правда, а де містифікація у біографії Дмитра Вишневецького? Слухайте у шостому випуску подкасту “Норовисті пройдисвіти”!

Як українській ідеї вдалося перемогти попри відсутність держави, масове полонофільство та чисельних прихильників “русского міра”? Що змінила Руська трійця із Шашкевичем? Наскільки потужним був вплив з Великої України? Через що не могли порозумітися галичани з наддніпрянцями?

І чому Галичину почали порівнювати з П’ємонтом? Розповідає кандидат історичних наук Остап Середа.

Дефіцит одягу був гострим настільки, що на Личаківському цвинтарі масово розривали могили, щоб… зняти штани чи сорочку з покійників.

Впродовж кількох повоєнних років до Львова прибувало щороку близько 30 тисяч осіб зі Сходу, переважно – з Росії. Радянська влада агресивно маркувала міський простір.

Що змінили у Львові перші і другі совіти? Розповідає кандидат історичних наук, дослідник львівської історії радянського періоду Роман Генега.

Хто вперше назвав себе “українцем”? Чи існувала єдина давньоруська мова? Яка різниця між Малою і Великою Руссю? Як русини Галичини стали українцями?

А що тут було до нього, яким був Львів за часів князя Лева? Хто і коли вперше надав магдебурзьке право? Де мешкали і молилися русини? Не тільки ж на вулиці Руській.

Княжий період Львова оповитий багатьма вигаданими історіями. Їх розвінчує докторка історичних наук, львів’янка у сьомому поколінні Мар’яна Долинська.

Усе про начебто “темні” і “ненаші” сторінки українського Середньовіччя.  У розмові з доктором історичних наук Борисом Черкасом.

Якими були наші цінності і якими вони стали тепер? Чого ми боялися, коли почувалися найзлиденніше, чого найбільше прагнули? Точні цифри соціологічних досліджень.

Порфирій Бажанський був одним із грона греко-католицьких священників, котрі доклались до становлення класичної музики в Галичині. Подібного не було у світовій музичній культурі!

Якою була українська класика у ХІХ столітті і що зробити, щоб її слухали сьогодні? Розповідає директор Львівського органного залу Іван Остапович.

Розмова з журналістом, заступником головного редактора журналу “Український тиждень”, автором книжки про Донбас “Дикий Схід” Максимом Віхровим.

Чи знаємо як їх співати? Які трансформації переживає історичний епос? Як  веснянки та гаївки перетворилися на інструмент політичної сатири великого гетьмана?

Слухайте у завершальній програмі першого циклу Українських історичних пісень.

Чи їли наші предки собак? Чому кияни в XI столітті споживали більше яловичини, ніж інших видів м’яса? І що вони з нею робили – варили, тушкували чи смажили? Чи було популярним у той час молоко та конина?

Розповідає археологиня, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ, провідна наукова співробітниця Музею історії Десятинної церкви Наталія Хамайко.

Наймолодший полководець та фатальна жінка української історії Розанда Лупул. Який зв’язок між молдавською принцесою та крахом династії Богдана Хмельницького? Які наслідки для України мав цей трагічний союз?

Чому Тиміш ходив свататися у супроводі майже 30-тисячного війська? За що молодий гетьманич наказав повісити власну мачуху на міській брамі?

Обидві історії почуєте у новому випуску Українських історичних пісень з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом.

А також довідаєтесь як Кривоніс "топить ляхів водою" і чому водить за собою 700 козаків.

Звідки взялися та як еволюціонували ці страви? І що ще споживали за часів Гетьманщини? У четвертому випуску подкасту Їли колись розповідає історик Олексій Сокирко.

До речі, поговоримо про модні сьогодні сидр і спаржу, адже вони теж є частиною нашої кулінарної традиції.

Хроніки наймасовішого фемініциду в історії людства. Що такого понаписували у найвідомішому трактаті з демонології, аби він став “методичкою” для винищення близько 50 тисяч невинних душ?

Чим вирізнялися буковинські відьми? Чому жінки перетворювалися у чаклунок, та де проходила межа між добрими і злими відьмами?

Розповідає Саша Буль у четвертому випуску подкасту Норовисті пройдисвіти.

Виявляється переспіваний тисячі разів суперхіт народився після Корсунської перемоги (однієї із найяскравіших звитяг в історії українського війська, коли Богдан Хмельницький спільно з кримськими татарами у 1648 році розгромив польське військо).

А за світ встали чи засвистали ті козаченьки дізнаєтесь у новому випуску подкасту Українські історичні пісні. Цикл Хмельниччина з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом.

З іншого боку, мешканці Нового світу добилися досить скромних успіхів в одомашненні тварин, тривалий час не знали іншого молока крім материнського.

Про загадкових предків кукурудзи, а також, квасолю, гарбузи, томати, авокадо, картоплю, какао та інші культури, що походять з різних регіонів Америки. У третьому випуску подкасту "Їли колись" розповідає дослідник історії та культури доколумбової Мезоамерики Віктор Талах.

Не лише Карпати були прихистком для “чорних хлопців”. Понад 300 років тому на Буковині діяли партизанські загони, які польська шляхта називала “злими” і “дикими людьми”.

Це були левенці. Чи справедливо вважати їх народними месниками, а не звичайними бандитами?

Витончені тортури та моторошні катування, яких зазнав головний герой пісні, чи має все це стосунок до героя визвольної війни Станіслава Морозовицького?

Про найвідомішу пісню доби Хмельниччини, яка насправді до неї стосунку немає. У другому випуску подкасту “Українські історичні пісні”. З Павлом Нечитайлом та Тарасом Компаніченком.

Здається, що нас із цією епохою розділяє нездоланна відстань. Проте є низка страв і напоїв, які цю відстань успішно здолали, а ми часто навіть не замислюємося про їхню давню історію: паста, сирна тарілка, глінтвейн...

Дослідниця середньовіччя Стефанія Демчук розповідає про те, що було на столах простих смертних та володарів середньовічного світу і якими тоді були уявлення про здорову та нездорову їжу.

Хроніки повстання, для подолання якого польський король був змушений звертатися за допомогою до лицарів Тевтонського ордену. Історія одного з найбільш містифікованих провідників народного бунту.

Другий випуск подкасту Норовисті пройдисвіти про повстання під проводом Мухи та Борулі.

Починаємо з кримінального трилера “Ой з-за гори та ще й з-за лиману”. Пісня про загибель полковника Данила Нечая та його передсмертну подорож до своєї куми.

У ній переплелись бароковий фемінізм, філософія смерті та ілюзія свободи вибору, реальні історичні події та містика з фатумом. Зібрали для вас усі відомі нам версії цього твору – від Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка до ансамблю ГуляйГород.

Веде подкаст історик, археолог Павло Нечитайло. Коментує – дослідник давньої української музики, лідер колективу Хорея Козацька Тарас Компаніченко.

Як їжа зробили нас людьми – в буквальному біологічному сенсі цього слова. Коли люди навчилися контролювати вогонь? Як відрізнялося харчування неандертальців та наших безпосередніх предків? Як харчування давніх людей впивало на їхнє тіло і чи можемо ми – люди XXI століття перейняти гастрономічний досвід наших далеких пращурів?

Про це та інше розповідає археолог Павло Шидловський.

Чим володіли міщани та шляхта, скільки народжували дітей, скільки разів укладали шлюб? Як боролися за майно незадоволені спадкоємці? Навіщо той, хто помирав, призначав опікунів своїй дружині?

Розповість Наталія Білоус, кандидатка історичних наук, дослідниця тестаментів з Волині та Наддніпрянщини у період Речі Посполитої.

Де була столиця великого скіфського царя Атея? Якими були межі та вплив Великої Скіфії? Скільки в Україні є скіфських курганів? Хто, як та де їх зводив? Що клали скіфу у могилу, чи проводили жертвоприношення?

Розповідає скіфолог, керівник археологічних експедицій, викладач Києво-Могилянки Юрій Болтрик.

Інтерв’ю з поетом, упорядником книжок для дітей, засновником видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га, лавреатом Шевченківської премії Іваном Малковичем.

Розмова з керівником Центру дослідження українсько-польських відносин, доктором історичних наук Миколою Литвином.

Про великий терор 1930-х, Голодомор, боротьбу з УПА та чистку чекістів мовою циркулярів спецслужб. Розповідає очільник Архіву СБУ Андрій Когут.

Про мовний штаб Путіна, хто вигадав російськомовних українців, як СРСР створив покоління мовних калік.

Інтерв’ю із мовознавцем, очільником Інституту української мови Павлом Гриценком.

Якою він бачив українську національну мрію? Що вкладав у гасло “українці для України”, як обґрунтовував концепт національних інтересів та відповідальне лідерство?

У "Без брому" інтерв’ю з президентом Києво-Могилянської академії (2007-2014), міністром освіти та науки України (2014-2016), дослідником постаті Донцова Сергієм Квітом.

А також коли виник міф “рубіжності” 1654 року, часу переходу Війська Запорозького до Московського царства?

У розмові з кандидатом історичних наук, дослідником козацьких літописів Андрієм Бовгирею.

У розмові з філософом, публіцистом, перекладачем Вахтангом Кебуладзе.

Українцям забороняли вступати до університету, не допускали до роботи, влаштували пацифікацію. У відповідь націоналісти чинили пограбування і замахи на президентів та міністрів.

Чи був окупацією міжвоєнний період в Галичині? І як попри утиски українцям вдалося розбудувати громадянське суспільство із успішними кооперативами та стотисячними товариствами? У розмові з дослідником історії Святославом Липовецьким.

Хто був добровольцями УСС, як їх вишколювали, чому дозволили українські елементи на однострої, у чому феномен стрілецької творчости? У розмові з доктором політичних наук та дослідником теми Миколою Лазаровичем.

Інші представники богеми, серед яких і Тарас Шевченко, проводили “узливання на честь Бахуса” та змагалися хто більше вип’є. Козакофіли, балаґули, мочеморди.... Сьогодні ми б назвали їх субкультурами.

Як неформальні середовища минулого вплинули на хід української історії? Інтерв’ю з кандидатом історичних наук та дослідником теми Володимиром Окаринським.

Розмова із доктором історичних наук та дослідником теми Максимом Яременко.

Розмова із завідувачкою кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталею Шліхтою.

Розмова з дослідником теми, автором книжки про історію Австро-Угорщини Іваном Гоменюком.

Дізнаєтесь у завершальному випуску першого сезону подкасту #туди_сюди. Розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця відділу наукові фонди Інституту археології НАН України.

Чому гуни вирушили у свою криваву подорож і що аж так налякало їхніх сучасників? У подкасті #туди_сюди розмова з Олексієм Комарем, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАНУ.

Український аспект історії готів – у викладі Олега Петраускаса, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу археології давніх слов'ян Інституту археології НАНУ.

Так писав про амазонок батько історії Геродот. А що знає про них сучасна наука? Розповідає Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України.

Мандрівка до Великої Скіфії на чолі з Юрієм Болтриком, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу "Польовий комітет" Інституту археології НАН України.

Розмова із Дмитром Корчинським про українські еліти, революції та ідентичності.

Інтерв’ю із дослідницею археології та антропології Олександрою Козак.

Про мандрівних аріїв розповідає: доктор історичних наук, професор, завідувач відділом енеоліту-бронзи Віталій Отрощенко.

Чому вони з’явилися на наших землях? Куди зникли та чи справді зникли? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України.

Якою тоді була територія сучасної України, хто тут жив, хто сюди прийшов і який стосунок це має до нас? Розповідає Дмитро Гаскевич, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Про їхнє життя та міграції розповідає Леонід Залізняк, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуном.

Ці прийшлі мисливці – хто вони і як вплинули на сучасних українців? Розповідає Павло Шидловський, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. 

Інтерв’ю із популяризатором української кухні, шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

Коротка історія української незалежности на Закарпатті. Інтерв'ю з дослідником теми Олександром Пагірею.

Розмова з доктором філологічних наук, шевченкознавцем Олександром Боронем.

Про те, як радянські спецслужби організували “возз’єднання” з РПЦ і що після цього довелось пережити Церкві у катакомбах – розповідає історик, релігієзнавець Олег Турій.

Інтерв’ю з інтелектуалом, стратегом Євгеном Глібовицьким.

Довкола цієї теми багато міфів. Спростувати їх запросили одного із найавторитетніших дослідників Трипілля Михайла Відейка – археолога, доктора історичних наук, професора Києво-Могилянської академії.

Що ще ми про них знаємо? Розповідає Лариса Кулаковська, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту археології НАН України.

Інтерв’ю з антропологом Сергієм Сегедою, якому у 1980-х вдалося повернути череп Івана Сірка із Москви в Україну.

Про те, як починалася Українська революція у 1917-му, розповідає дослідник теми Віталій Скальський.

Про давні різдвяні обряди розповів один із найавторитетніших етнологів в Україні, упорядник відомої збірки “Колядки і щедрівки” (яка на початку 90-х вийшла накладом у 130 тисяч!) професор Михайло Глушко.

Як виглядає портрет “культурного” киянина? Чому в Україні досі немає єдиного реєстру музейних цінностей? Чи справді культурний розвиток у нас — жіноча справа? Та як заохотити дітей відвідувати музеї?

Розповідає доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Мирослав Борисенко.

Відповіді почуєте у #безброму з військовим істориком Романом Пономаренком.

Про варягів, перших князів, історію виникнення та перетворення Русі на могутню державу розповідає дослідник теми, викладач Києво-Могилянської академії Вадим Арістов.

Культовий письменник сучукрліту про те, як передавали родинні історії, що сформувало галицький світ та як на нього вплинув Радянський Союз — у 35-ому випуску “Без брому”.

Інтерв’ю з очільником Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем. Про непрості історичні моменти, нинішні стосунки з поляками, штучну героїзацію та боротьбу з імперськими міфами.

У “Без брому” інтерв’ю із професором Іваном Монолатієм, котрий аналізує історію Західноукраїнської республіки з погляду теорії “чорного лебедя” Нассіма Талеба і не лише.

Професор Києво-Могилянки Леонід Залізняк обґрунтовує, чому князів Володимира та Ярослава можна називати українцями, а теорія про “три братні народи” це вигадка.

В інтерв’ю "Без брому" – дослідниця Оксана Косміна, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.

Розповідає Катерина Диса - історикиня, викладачкою Києво-Могилянської академії, авторкою книг “Історія з відьмами” та "Ukrainian witchcraft trials".

Інтелектуальна бесіда із професоркою, докторкою філологічних наук Тамарою Гундоровою, яка своєю працею “Франко не Каменяр” зробила переворот у франкознавстві.

Аналізуємо останні 30 років української історії з публіцистом, перекладачем та інтелектуалом Миколою Рябчуком.

Доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко розповідає про козацтво, яке врятувало український світ. Без шароварщини та інших стереотипів.

Літературознавиця та упорядниця серії книг "Наші 20-ті" Ярина Цимбал розповідає про письменників, які заслуговують на захоплення через свої тексти, а не за фактом трагічної загибелі.

У #безброму людина, котра фіксувала політичні зміни в нашій країні більш ніж 30 років - журналіст, публіцист, телеведучий, народний депутат Сергій Рахманін.

Мистецтвознавиця Діана Клочко розповідає про те, як повернути мистецтво у життя українців, з чого почати трансформацію музеїв і чому все це важливо для боротьби з російською імперською експансією.

Історикиня Тетяна Водотика розповідає, чому Україна ХІХ століття - це насамперед простір можливостей

Археолог, учасник та керівник понад 150 експедицій Юрій Лукомський розповідає про те, чому націям важливо знати, де поховані великі постаті з минулого.

Розповідає професор, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка – Іван Патриляк.

Розповідає про стратегії виживання священиків УГКЦ у часи репресій, спроби релігійної асиміляції українців за лінією Керзона та сучасне обличчя українських етнічних територій у Польщі.

Розповідає про Україну в ХХ столітті: малоросіянство як головну проблему самосприйняття українців, тоталітарний спадок, українську ідентичність на Донбасі та Галичині.

Фундаментальна розмова з історикинею Наталею Старченко про тяглість української ідентичності і витоки політичної нації.