Пастка порожнечі
Ми навчилися руйнувати чуже, але ще не навчилися створювати своє. Цей епізод — про відповідальність за порожнечу, яка залишається після гучних жестів.
Говоримо про те, як легко суспільство піддається маніпуляціям, коли замість складних питань обирає прості емоції.
Це розмова про культурну суверенність — про те, що очищення простору від чужих міфів має сенс лише тоді, коли ми наповнюємо його власними, живими ідеями. Цей епізод як спокійне нагадування: зруйнувати — просто, створити — ....