Аудіофільм "Київ 4.5.0." Серія 3

Київ 4.5.0 - аудіофільм Анаід Агаджанової, створений з розповідей учасників, організаторок та гостей першого від початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну мистецького фестивалю. травень 2022, Національний центр ім.  Довженка, Київ.

Підписуйтесь на телеграм ⁠Культура:війна⁠ та дізнавайтесь більше про роль мистецтва у російсько-українській війні, історії митців у лавах ЗСУ, новини сучукрарту, гостей подкасту та відсилки згадані у подкастах та бекстейдж записів.

Більше про історію створення фільму https://www.youtube.com/watch?v=jpm3Bj__oJU

Київ 4.5.0 - це історія про наш спільний таймлайн,  усі збіги - не випадкові. У цьому фільмі - немає головних чи другорядних героїв, немає переможців та аутсайдерів, не дивуйтесь впізнавши себе у почутому -  всі ми - люди. Чи можливо почуватись щасливими під час війни? Так. Але в ту мить, коли почуваєшся щасливим, хтось оплакує найрідніших, та й вцілому речі, які роблять нас щасливими під час війни, не ті що були раніше. Чи можливо що тут і зараз це наш останній шанс нарешті побути щасливими, закохатись у власний народ і країну, позбавитись від упереджень, відчути спорідненість й усвідомити справжню ціну свободи та цінностей. Абсурд?!

Абсурд у тому, що наші міста обстрілюють у 21ст. Війна, це низка граничних досвідів - вражаючих несподіваних жахливих болючих прекрасних … прокинутись від вибухів і піти в місто, щоб випити відсвяткувати початок війни, споглядаючи як російські гелікоптери падають у київське море; прихопити клітку з восьмирічною шиншилою тікаючи з окупованого Ірпеня; почуватись безпечно коли над твоїм будинком точиться повітряний бій; робити авокадо-тост та каву в офісі під гул винищувачів; позбутись тривожного розладу та безсоння завдяки тижням ночівлі в метро; вперше сісти за кермо випившим у перший день війни чи закохатись у Хвильовому; переїхати з кімнати до ванни чи в коридор; втекти з Гостомеля під Івано-Франківський аеропорт; переживати за зкислий борщ, смерть собаки, плейбеки, покласти в тривожну валізку мікрофон, рятувати вишиті картини та фільмофонд; вперше подякувати незнайомим військовим просто посеред вулиці; вмикати трансляцію з камер улюбленого бару, вулиці, місця. милуватись чумацьким шляхом і співом жаб у ставку в комендантську годину; випростатись у вікно в 4й ранку, щоб записати на телефон звуки сирени та зробити з цього семпл? Музиці міста обовʼязково знайдеться місце у плейлисті. Як музики і любові вистачить на цілий фестиваль, навіть посеред війни.

У третій серії: Георгій Вальчук та Діма Сазонов (Junket), Ріна Диякова; Маріанна Танська, Олена Гончарук і Марія Глазунова (Довженко-центр), Олексій Ковжун, Сергій Гусак та Сергій Воронов (Ницо Потворно), Юрій Марченко (Platfor.ma), Богдан Буткевич та Іван Семесюк (Ukiez), Таня Родіонова, Олег Криштопа (Історія для дорослих), Вова Пахолюк (ХЗВ), Сергій Кейн

Саундтрек: Ukiez, Ницо потворно, Junket, Warнякання.

Режисерка Анаід Агаджанова, інтерв'юерка Алла Кошляк, саундпродюсер Боб Шевяков, технічний директор запису - Андрій Іздрик

Партнери проекту: Emergency Support Initiative, Національний центр ім. Олександра Довженка, кафе Eter, Squat 17Б