«Це непересічна подія для української інді-сцени»: Ziferblat — про успіх після Нацвідбору

Після фіналу Нацвідбору життя гурту Ziferblat сильно змінилося. Попри підсумкове друге місце в конкурсі, він здобув стратегічну перемогу — просто зараз це, можливо, найхайповіший (у позитивному сенсі слова) колектив в Україні.

Усі квитки на київський концерт, анонсований після Нацвідбору, розкупили за тиждень і додали ще один, конкурсна пісня гурту Place I Call Home та інші треки злітають у чартах, кількість слухачів зростає, а музиканти красуються на обкладинці Hot Hits Україна — найбільшого плейліста Spotify в Україні з понад сотнею тисяч підписників.

СЛУХ дізнався, що Валя, Даня і Федя думають про свій успіх, реальну цінність Нацвідбору, майбутній альбом і плани загалом.

 

 

Які ваші враження від того, що ваша аудиторія і популярність стрімко зростає?

Валя: Приємно це бачити, ми дуже раді. Але я не перший рік в українському «музичному бізнесі». Треба дуже активно працювати далі й не пропадати. Таке вже траплялось із українськими артистами після різних великих подій. Важливо це не втратити.

Даня: Враження від цього такі: нарешті можемо об’єднати людей із різних куточків України, які хочуть слухати нашу музику. 

Федя: Ці новини мотивують нас і доводять, що людям потрібна щира музика і вони сприймають всю її глибину.

На ваш сольний концерт першого березня розпродано усі квитки, ви відкрили продаж на додатковий виступ. Чи очікували на такий швидкий солдаут? Яку програму ви гратимете?

Валя: Не очікували. Але в процесі стало зрозуміло, що треба думати й над другим концертом. Це непересічна подія для української інді-сцени. 

Даня: Мені складно відповідати, чи очікували. Я працюю для цього вже багато років. Усе, що відбувається навколо, не пробуджує у мені погорди чи хвилювання. Мені радісно від того, що я зможу об’єднатися в одну хвилю з такою кількістю прекрасних людей. Два вечори поспіль.

Федя: Ziferblat ще не мав солдаутів, але тепер у нас інша реальність. Я не очікував, але мені приємно, що ми будемо збирати повні зали так швидко, бо ми гурт, який краще за все розкривається на сцені.

Які ваші подальші плани? Чи плануєте записувати новий альбом, чи зміниться ваш стиль у музиці?

Даня: Плануємо. Це простий цикл музиканта. Зробив один твір — сідаєш за наступний, як тільки з’являється фінансова можливість і незалежність. 

Валя: Він насправді вже записаний, просто в демоверсіях. Про стиль сказати важко. Я і зараз не зможу вам сказати, в якому стилі ми фінально граємо.

Федя: Студія вже чекає на наш новий альбом. Стилістично ми ніколи не ставили собі рамок, хоч і маєм впізнавані риси. Я вже не дочекаюся, щоб увірватись у цей творчий процес.

Що дав вам цей Нацвідбір на «Євробачення»? Чи плануєте подаватися ще раз?

Валя: Дав те, про що ви говорили у питаннях вище. Великий приріст фанбази — це дуже приємно! Ми завжди хотіли збирати навколо себе близьких по духу людей. Це найбільше досягнення.

Даня: Допоміг об’єднати людей, які сиділи по різних куточках України й думали: «Невже я один слухаю таку музику? Певно, у мене немає однодумців».

Знаєш, це мені нагадує американську космічну програму SETI. Кожна людина, яка бажає знайти зв’язок з інопланетним життям, може встановити відповідні програми на свій комп’ютер й надіслати сигнал у космос. У нашій ситуації трапилась несподіванка — маленький хлопчик отримав сигнал у відповідь, коли вже хотів закривати ноутбук і лягати спати.

Федя: Нацвідбір дав нам усвідомлення, що наша музика може подобатись людям різного віку, різних вподобань по стилях, і це тільки початок. Про участь у відборі в наступному році зарікатись не буду, це питання нашого настрою: якщо захочемо, то підем знову. Це поки що наймасштабніша музична подія в Україні, і брати в ній участь мінімум цікаво.

Як ви сприйняли високі оцінки від журі, що це означало для вас?

Даня: Сприйняв із великою внутрішньою пожиттєвою вдячністю. Тільки ми та конкретно ці судді знаємо, який насправді це був величезний сигнал і допомога. Не тільки нам, а й підростаючим українським музикантам і музиканткам. Це був ризикований крок. Але він матиме своє реліктове відлуння в майбутньому. 

Валя: Це дуже важливо. Ми знали, що справились непогано. Але максимальна оцінка… це правда дуже круто! Багато хто писав, що ми якось байдуже зреагували на результати суддівського голосування. Це не так. Просто ми захворіли, були дуже втомлені, та й в голові десь тримали перспективи глядацької частини голосування. Я завжди думаю наперед, і це не давало повною мірою насолодитись моментом.

Федя: Під час оголошення результатів суддів я зловив шоковий стан. Я знав, що журі оцінять нас добре, але найвищий бал з їхньої сторони — це був для нас такий собі кредит довіри. Я неймовірно вдячний і радий за таку оцінку.

 

 

Ви випускаєте поп-музику, але вона точно відрізняється від мейнстримного формату. Про що свідчить те, як вас оцінили глядачі та журі, для української поп-сцени?

Валя: Як я вже казав — це непересічна подія. Ми роками вислуховуємо, що наша музика «застаріла» або «неформат». Або в суспільстві починає щось змінюватися, або нам весь цей час брешуть. Про причини говорити не хочу, якщо чесно. 

Даня: Про щось таки свідчить. Король оголив голову, а я залишався у капелюсі. Броунівський рух запущено, ви й самі все бачите. Хочеться комусь передати палкий привіт, але злість всередині кудись поділася.

Федя: Для нас це про те, що ми потрібні українській сцені. Статус «нішевої» музики, який ми набули за ці роки, можна розглядати, як привілей і ні. Проте наразі мене це не хвилює. Не хочеться підвести ні себе, ні слухачів, і творити далі.

Фото: Тетяна Ямщікова, Оля Hatman

За матеріалами видання "Слух". 
https://slukh.media/