Новий альбом «Пиріг і Батіг» — музична магія на вірші Богдана-Ігоря Антонича

Львівський фольк-гурт «Пиріг і Батіг» омузичнює українську поезію зовсім не так, як ви могли уявити. Ідейний натхненник Мар’ян Пирожок здуває радянський пил із класиків нашої літератури, а його музиці притаманна химерна меланхолія.

Мар’ян — наразі один із найцікавіших незалежних артистів і митців України. Це культурний герой із сюрреалістичним стилем візуальних робіт і впізнаваною музикою, що тяжіє до психоделічного фольку. У листопаді «Пиріг і Батіг» випустили альбом «Зелений» на вірші Богдана-Ігоря Антонича. Розповідаємо про гурт і пояснюємо, чому варто відкрити для себе цей камерний запис.

Запрошуємо 22 грудня послухати альбом на київському виступі гурту в Національному музеї історії України. Квитки — за посиланням.

 

 
 

Мар’ян Пиріг починав музичний шлях у гурті «Гич Оркестр», де з 2011 року зводив народні пісні та поезії українських класиків із західними культурними контекстами. Чого тільки вартий вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», який на альбомі «Цілий» (2013) раптово ожив у кавері на саундтрек вестерна «Хороший, поганий, злий».

 
 

Після «Гич Оркестру» Мар’ян занурився у сольну творчість. У віддаленому від цивілізації місці посеред природи (артист називає його Хутором Сміху й Шуму) він записав кілька альбомів, що складаються переважно з вокалу, акустичної гітари й польових записів. У такому лоуфайному підході — непідробна магія альбому «Поетичний» (2016) на слова раннього Павла Тичини. Послухайте спів пташок і умиротворений голос Мар’яна у пісні «Гаї шумлять».

 
 

У 2020 році сольний проєкт розширився до гурту з назвою «Пиріг і Батіг». Мар’ян пояснював, що вони «шмагають батогом» слухачів, нагадуючи про рубці, які колись нанесли Україні. У тому ж віддаленому місці гурт записав дебютний альбом «Сьпівомовний» (2020) на поезії Степана Руданського — сучасника Тараса Шевченка, відомого іронічними поезіями на тему панщини. «Пиріг і Батіг» провели паралелі між віршами про українських кріпаків та музикою рабського минулого темношкірих.

Мар’ян Пиріг постійно шукає і перевинаходить себе. Підлаштовує музику під кожного поета, якого обирає для нового альбому. Наприклад, «Поетичний» звучить як втілення духу дорадянського Павла Тичини через сонячний інді-фольк. А от «Сьпівомовному» лірика Руданського надає фольклорного присмаку, хоча музично альбом звертається до блюзу, новоорлеанського джазу та госпелу.

 
 
 
 
 

Музику Мар’яна Пирога краще не намагатися звести до однієї стилістики. Він, здається, ніколи й не замислювався над жанрами — його музика сама виплескується назовні, а форму диктує щире захоплення тим чи іншим поетом. Втілити своє бачення йому допомагає саморобний смичок, яким артист грає на акустичній гітарі, а також сюрреалістична художня техніка, з якою Мар’ян ілюструє кожен візуал.

Мар’ян довгий час перебував у тіні й обмежувався аудиторією культурної тусівки Львова. Про його специфічний талант за межами Галичини почули після повномасштабного вторгнення, коли «Пиріг і Батіг» розширилися до камерного оркестру та добряче поїздили Україною з виступами.

 
 

Новий склад додав музиці Мар’яна Пирога вишуканого академізму: більшість музикантів у складі — учасники симфонічних оркестрів Юрій Хвостов (гобой), Артем Каменков (контрабас) та Крістов Віков (фагот). Із Пирогом також грає його багаторічний колега Маркіян Турканик (скрипка), а у 2022-му доєднався Лесик Омодада на перкусії з тернопільського гурту Tik Tu

Наразі музика «Пиріг і Батіг» відійшла від мінімалістичного акустичного фольку і набула багатошарового симфонічного розмаху. З таким пишним звучанням гурт підійшов до запису останнього наразі альбому «Зелений», що вийшов у листопаді 2023 року.

 
 
 
 
 

Альбом цілковито покладений на вірші Богдана-Ігоря Антонича, автора урбаністичної й пейзажної лірики з відлунням сюрреалізму. Обидва боки його метафізичної поезії гурт намагається відобразити через музичну образність. Для психоделічних міських картин у піснях «Сірий Гімн»«Ротації» і «Зелена віра / Тюльпани» вони навіть відтворюють індустріальні звуки за допомогою духових і струнних.

Особливо впевнено «Пиріг і Батіг» почуваються в умиротворених замальовках природи Антонича, як у найяскравішій пісні альбому «Весна» чи кількох частинах Ars Poetica. Альбом бере впливи академічних і популярних стилів, складаючись у дивний, але привабливий пазл.

 
 

Кожна пісня «Зеленого» концентрується навколо вокалу та гри смичком на гітарі Мар’яна. Довкола вибудовуються симфонічні аранжування решти музикантів — урочисті, наче у норвезького композитора-романтика Едварда Гріга, подекуди жорсткі, ніби у модерніста Ігоря Стравінського

У пісні «Ротації» гурт ще й сипле дрібку психоделічного джазу та свінгу. Важко було цього не зробити, зважаючи на те, що Антонич писав у Львові 1930-х, де грали перші українські джазові колективи на кшталт «Ябцьо-джаз».

Специфічний погляд Мар’яна на українську поезію дає їй нове життя, хоча він сам, мабуть, сказав би, що це поезія дає життя його музиці. З альбомом «Зелений» остаточно викристалізувалася химерна магія його камерного колективу, однак на студійному записі можна вловити лише її частинку. 

 

За матеріалами видання "Слух". 
https://slukh.media/