Розповідаємо, як створювався і де можна почути знаковий крик із фільмів та що варто знати креатору перед вибором звуків в аудіобібліотеках.

З цим криком вмирали штурмовики із «Зоряних війн» та вороги Індіани Джонса. Квентін Тарантіно вставив цей звуковий ефект майже у всі свої фільми, а Пітер Джексон зловживав ним у «Володарі перснів». Крик Вільгельма вперше почули у вестерні 1950-х — і відтоді в кіно та відеоіграх його використовують, коли персонажів смертельно поранили. Навіть музична індустрія не пройшла повз феномен найпопулярнішого звуку — Джеймс Блейк назвав свій трек The Wilhelm Scream. 

Розповідаємо про появу крику Вільгельма в попкультурі та його еволюцію сьогодні.  

Іди на звук крику

Крик у кіно вимагає від акторів максимальної віддачі, яку не кожен може продемонструвати на знімальному майданчику. Тому режисери вдаються до послуг «голосових» акторів, які спеціалізуються на роботі з зойками, вигуками та криками. Один із перших криків пролунав у фільмі Говарда Г’юза «Ангели пекла», що Variety назвав «надто жахливим» та «надто важким», щоб чути. А ось перший культовий крик не належав людині — його почули від Кінг-Конга у 1933 році.

Ще один відомий вигук виник через 20 років у вестерні «Далекі барабани» (1951). У фільмі йшлося про місію солдат — звільнити полонених від індіанців у Флориді XIX століття. В одному з епізодів чоловіка затягує під воду алігатор, і щоб зобразити це переконливо, треба було записати крик. 

На знімання цієї сцени запросили кількох акторів, записавши шість дублів за раз. У стрічку потрапив четвертий, який настільки сподобався студії Warner Brothers, що його використовували й надалі протягом двох десятиліть в інших фільмах. Він підходить для персонажів, яких скидають з висоти або болісно ранять. Популярність вестернів та бойовиків лише сприяла його частій появі, адже звуків для супроводу смерті та поранень на той час було недостатньо. 

Звукорежисер-початківець Бен Бертт разом із друзями Ріком Мітчеллом та Річардом Андерсоном переглядали купу вестернів тієї доби та помітили патерн, що один і той самий звук лунає в кількох фільмах. Вперше вони почули вереск у вестерні «Напад поблизу річки Фезер» (1953), де солдату потрапляє в ногу стріла. Оскільки персонажа звали Вільгельм, за ним і закріпилася назва «крик Вільгельма». Бертт і компанія спершу тестували його для пародійної стрічки «Пурпурний клинок», а коли звукорежисера запросили до співпраці над «Зоряними війнами», він скористався звуком ще раз, згодом зробивши його найвідомішим у попкультурі. 

У космосі ніхто не почує твій крик

Студійні домовленості Бертта дозволили глибше поринути в історію крику Вільгельма та знайти того, хто його виголосив. Він знайшов в архівах список імен акторів, яких викликали на знімання «Далеких барабанів» та послухав записи їхніх голосів. Найімовірнішим претендентом, на його думку, став актор та співак Шеб Вулі, який не лише безпосередньо знімався у фільмі, але й записував крики у день знімання з крокодилом. 

У 1958 році Вулі випустив хіт The Purple People Eater, який потрапив на перше місце Billboard, тому його голос тоді вважали впізнаваним. Підтвердження від Шеба так і не отримали. Він помер від лейкемії у 2003 році, але його вдова розповідала журналістам, як чоловік жартував про свій талант передсмертних криків у кіно. 

Класичним криком Вільгельма вважають четвертий дубль, записаний на зніманні «Далеких барабанів», але звукорежисери використовують і п’ятий, і шостий дублі. Після «Зоряних війн» вереск у трьох версіях лунав в «Індіані Джонсі», «Інопланетянині» та «Історії іграшок». Оскільки Бертт поділився знахідкою з друзями, його колеги теж часто використовували крик. Зокрема Річард Андерсон працював над «Індіаною Джонсом: у пошуках втраченого ковчега» і вставляв культовий звуковий ефект далі у стрічки «Бетмен повертається» та «Мадагаскар». 

Крик Вільгельма не можна знайти в комерційній бібліотеці звуків, але він поширювався через спільноту звукорежисерів, які цінували смішну традицію. Лише кілька студій користувалися очищеною версією класичного крику. Втім, для тих, хто її не мав, існував альтернативний варіант — позичити звуковий ефект із фільму «Народження зірки» (1954). Семпл звідти має одну з найкращих якостей. 

Бертт користувався вереском у всіх епізодах «Зоряних війн», поки студія Disney не викупила Lucasfilm та не взялася за нову трилогію. У розмові на ABC News новий звукорежисер Метью Вуд оголосив, що культовий вереск востаннє прозвучав у сьомому епізоді «Пробудження Сили»: «Ми вирішили відмовитися від крику Вільгельма. Ми даємо минулому померти, як каже Кайло Рен».

Натомість Вуд поділився деталями іншого звукового ефекту. У «Зоряних війнах» та інших діснеївських фільмах лунатиме новий крик, але звідки його взяли та як він звучить, звукорежисер залишив у секреті. Звісно ж, ненадовго. Автори Youtube-каналу Mataflix знайшли «великоднє яйце» — вереск ВОЛЛ·І з однойменної анімації Pixar. В «Останніх джедаях», «Бунтар Один» та «Соло» вже чути голос робота-пресувальника сміття, а не актора 1950-х. Чи зможе новий звуковий ефект отримати культовий статус, чи залишиться приколом лише для Метью Вуда — покаже час. 

Кричати з 1990-х до сьогодні

Хіба міг феномен крику Вільгельма пройти повз Квентіна Тарантіно? Якщо проглянути фільмографію режисера, він скористався звуковим ефектом мало не у всіх стрічках: від «Скажених псів» до «Одного разу в Голлівуді». На зведенні звуку для свого дебюту Квентін зупинив роботу команди постпродакшену та завів їх у маленьку кімнату, щоб розчути крик Вільгельма в «Далеких барабанах» на місцевому телебаченні. Культовий вереск можна помітити у «Скажених псах», коли містер Рожевий збиває з ніг пішохода. 

Режисер «Хостела» Ілай Рот дізнався про дивне явище від Тарантіно на зніманні «Безславних виродків»: «Я працював над звуковим дизайном короткометражки всередині фільму “Гордість нації”, яку мене попросив зняти Квентін. Звісно, він добре знав, хто такий Вільгельм, і хотів, щоб звуковий ефект мав камео під час падіння з майже 30-метрової стіни. Сам крик не являє собою нічого особливого. Це такий прикол для людей з індустрії, але якщо ви його хоч раз почули, то ніколи не забудете».

Крик Вільгельма продовжував експансію на різні сфери попкультури. Крім мультиплікації та ігрового кіно його можна почути у відеоіграх Twisted Metal 2, Metal Gear Solid, Grand Theft Auto IV та Red Dead Redemption. У 2011 році Джеймс Блейк випустив трек The Wilhelm Scream. Хоча прямих асоціацій безпосередньо зі звуковим ефектом у пісні немає, але це одна з перших згадок крику в музичній індустрії. У серіальному світі йому теж знайшлося місце: він прозвучав у «Секретних матеріалах», «Ангелі», «Сім’янині» та «Сімпсонах». 

Пік популярності крику Вільгельма настав між 2005 та 2007 роками завдяки поширенню вірального ролика The Wilhelm Scream Compilation на Youtube. Відтоді про жарт звукорежисерів довідалося більше глядачів та представників індустрії. Понад 300 фільмів наразі мають прихований звуковий ефект: від трилогії «Володар перснів» до останньої серії «Форсажу». 

Як пояснити любов до одного звуку, який понад 70 років використовують у кіно та відеоіграх? За словами звукоінженера Грема Резніка, кінематографістам подобається старий аналоговий звук, тому іноді вони відтворюють його й зараз. «Записи тієї доби вибухають з таким відчуттям, неначе кров підступає до твоїх вух, а мозок зменшується в голові, — пояснює Резнік. — Коли ви чуєте чистий сучасний крик, він не чується справжнім».

Перенасичення криком Вільгельма підбурило вдову Шеба Вулі Лінду висловитися на цю тему: «Я сподіваюсь, Бербанк (місто зі штаб-квартирами головних студій Голлівуду. — прим. ред.) скористається іншими криками в інших фільмах і я зможу ввімкнути телевізор та не переживати, що почую голос свого чоловіка. Стівен Спілберг, Джордж Лукас та Бен Бертт, будь ласка, не використовуйте крик мого чоловіка в усіх своїх фільмах».

Попри прохання Лінди Дотсон-Вулі, навряд чи це явище зникне найближчим часом. Навпаки, крик частіше помічають у попкультурі. Понад 300-разове використання у звукових доріжках зайвий раз це доводить. Вочевидь, найближчим часом він нікуди не зникне, хоча, як і будь-який мем, може швидко набриднути. 

Ось що варто мати креатору перед пошуками в аудіобібліотеці потрібного звуку:

#1. Досвід прослуховувань. Вивчай не лише бібліотеки музики, але й дивися багато кіно, щоб розпізнавати штампи та не використовувати їх у роботі. 

#2. Емоція звуку. Крик Вільгельма — це експресія, яка не лише пасує конкретним епізодам, але й викликає емоції. Це залучає слухача/глядача в сторітелінг.

#3. Переконливість звуку. Чи не найважливіший елемент для правдивості (якщо цього хоче креатор) — влучне поєднання звуку з іншими звуками та медіа. Навіть якщо мова йде про крик, він теж може бути різним: награним, смішним, моторошним. Обирай той, який пасує.