В етері:

Заява органу спільного регулювання в галузі онлайн-медіа щодо необхідності мараторію на перевірки.

Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа та українські медійні організації закликали Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті.

Про це йдеться в спільній заяві, в якій медійна спільнота наголошує на необхідності правової визначеності для онлайн-медіа, YouTube-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок у соціальних мережах та інших цифрових майданчиків, що містять відеоконтент.

Автори заяви вважають, що мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених з ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах.

Інститут масової інформації наводить повністю текст заяви:

Заява щодо необхідності мораторію на перевірки та санкції у зв’язку з невизначеністю критеріїв класифікації онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіасервісів

Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа, а також українські медійні організації закликають Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті, які регулятор відносить або може відносити до категорії нелінійних аудіовізуальних медіасервісів, зокрема YouTube-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок у соціальних мережах, що містять відео, та інших цифрових дистрибуційних майданчиків.

Такий мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених із ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах.

Це не заперечення повноважень регулятора. Це вимога базового принципу правової визначеності. Ринок не можна карати за правилами, зміст і межі яких залишаються незрозумілими та змінюються без публічного пояснення, консультацій і перехідного періоду. 

Протягом тривалого часу цифрові ресурси медіа, зокрема сторінки в соцмережах і канали поширення контенту, реєструвалися як онлайн-медіа. Різка зміна цієї практики без узгодження з ринком, консультацій, чітких критеріїв створює правову невизначеність для всього ринку. Найбільший ризик полягає в тому, що кожен YouTube-канал, TikTok-акаунт чи інша цифрова сторінка редакції може бути штучно визнана окремою медіапослугою – з окремою реєстрацією, збором, відповідальністю і санкціями. Такий підхід ігнорує реальну роботу медіа, адже у більшості випадків ці платформи є лише каналами дистрибуції або частинами одного медіа під єдиним редакційним контролем, а не самостійними аудіовізуальними медіасервісами.

Сам факт поширення відео на YouTube, TikTok чи інших платформах не може автоматично створювати новий регуляторний статус. Визначальними мають бути зміст і організація послуги, редакційний контроль, самостійна редакційна логіка, основний характер відеоконтенту та структура програм, а не технічний майданчик, на якому медіа шукає свою аудиторію.

Особливу стурбованість викликає становище регіональних, локальних і незалежних нішевих медіа. Вимога окремо реєструвати кожен цифровий майданчик стане реальним бар’єром для розвитку та інновацій невеликих редакцій. У воєнний час, коли українські медіа працюють під фізичним, економічним і безпековим тиском, держава має підтримувати відповідальні редакції, а не створювати для них адміністративні пастки. Це матиме й охолоджувальний ефект для свободи медіа. Редакції відмовлятимуться від нових відеоформатів і цифрових продуктів не через порушення закону, а через страх перед непередбачуваною кваліфікацією і штрафами. 

Україна рухається до Європейського Союзу, і медійне регулювання має відповідати європейській логіці. Тобто бути прозорим, передбачуваним, пропорційним і спрямованим на захист медіаплюралізму, а не на створення надмірного адміністративного тиску.

У зв’язку з цим закликаємо Національну раду:

  1. Запровадити мораторій на перевірки та санкції щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті до вироблення прозорих і погоджених із ринком критеріїв.
  2. Утриматися від вимог реєструвати кожну платформу поширення контенту як окремий медіасервіс, якщо вона є дистрибуційним каналом одного медіа під єдиним редакційним контролем. Поняття “дистрибуційний майданчик” є змістовним розкриттям “технології надання медіасервісу” за п. 10 ст. 63 Закону України “Про медіа”, який вже зараз дозволяє реєструвати кілька технологій однією заявою зі сплатою збору як за одне медіа. 
  3. Розпочати консультації з медіаринком, органами спільного регулювання, профільними громадськими організаціями, регіональними медіа та експертним середовищем.
  4. Гарантувати перехідний період після ухвалення відповідних критеріїв, щоб медіа могли привести свою діяльність у відповідність до нових вимог без тиску і ризику негайних штрафів.

Регулювання медіа має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос, страх і правову невизначеність. Активні редакції, які розвивають нові формати й шукають аудиторію на сучасних платформах, є частиною стійкості української демократії під час війни і розраховують на підтримку держави.

Підписанти:
Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа
ГО “Інститут масової інформації”

ГО “Детектор медіа”
ГО “Обʼєднання Толока”

ГО “Миколаївський медіа хаб”

Онлайн-медіа “МикВісті”

Онлайн-медіа “Репортер”

“Еспресо”

ГО “Центр медіарозслідувань “Прозоро”

ГО “ПроМедіа”

Онлайн-медіа “Новинарня”

“Українська правда”

Інтернет-видання OBOZ.UA

АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”

Бабель

Громадське радіо

Коментарі

Щоб додати новий коментар - увійдіть до системи.
Сергій Яригін

На моє глибоке переконання, все що в інтернеті є онлайн-медіа. Великі платформи, ОТТ сервіси - це інші сутності, які можуть регулюватися окремо. Прив'язувати щось з сайту, порталу, який працює під єдиним редакційним контролем, до лінійних або нелінійних медіа - це маячня! Це вишукування можливих важелів тиску на свободу слова.